Північнокорейські солдати на Харківщині: фейк чи інформаційний шум?

Останнім часом інформаційний простір сколихнула новина про появу солдатів КНДР на Харківщині. Ця інформація, поширена CNN та підтверджена деякими українськими військовими, викликала хвилю занепокоєння та питань. Однак Оперативно-тактичне угруповання «Харків» офіційно спростувало ці повідомлення, назвавши їх неправдивими.

Про це повідомило оперативно-тактичне угруповання «Харків» у Телеграмі.

«Повідомляємо, що заява про присутність військовослужбовців КНДР на території Харківської області не відповідає дійсності. Особа, яка є першоджерелом цієї інформації, не є офіційним спікером ОТУ «Харків» і коментувала оперативну обстановку поза межами своєї компетенції», - йдеться у заяві ОТУ «Харків».

Хто ж розповсюджує неправдиву інформацію та кому це вигідно?

З одного боку, джерелом інформації про північнокорейських військових стали речник ОТУ «Харків» Євген Романов та командир зведеного підрозділу 153-ї окремої механізованої бригади Назарій Кішак. З іншого боку, ОТУ «Харків» стверджує, що ці особи не є офіційними спікерами та коментували ситуацію поза межами своєї компетенції.

Виникає логічне питання: чи маємо ми справу з навмисною дезінформацією, чи з некомпетентністю та бажанням привернути до себе увагу?

В умовах війни інформаційний простір стає полем бою, де правдиві факти переплітаються з фейками та маніпуляціями. Розповсюдження неперевіреної інформації може мати серйозні наслідки:

• Сіяти паніку та страх серед населення. Уява одразу малює картини жорстокості та тоталітаризму, асоційованих з Північною Кореєю.

• Підривати довіру до ЗСУ та офіційних джерел інформації. Якщо військові самі поширюють суперечливі дані, то кому тоді вірити?

• Відволікати увагу від реальних проблем. Поки всі обговорюють "корейський слід", важливі питання можуть залишитися поза увагою.

• Мати вплив на міжнародну підтримку України. Деякі країни можуть використати цю інформацію для виправдання своєї пасивної позиції щодо війни.