top of page

Зміни до умов мобілізації: створено новий законопроєкт про мобілізацію



Нещодавно уряд створив новий законопроєкт про мобілізацію, який має на меті вдосконалити цю систему. "Українська правда" разом з Євгеном Будерацьким, Рустемом Халіловим, Ольгою Кириленко та Сонею Лукашовою зробили огляд законопроєкту доступною мовою.


Зміни у законопроєкті для військовозобовʼязаних:


  • Призовний вік знижено з 27 до 25 років. Це означає, що до лав Збройних сил України можуть бути призвані чоловіки віком від 18 до 25 років.

  • Військово-обліковий документ буде створено в електронній формі. Це полегшить процедуру вручення повісток і дозволить військовозобов'язаним отримувати інформацію про свій статус онлайн.

  • Повістку можна буде отримати через електронний кабінет або на електронну пошту. Це дозволить уникнути ситуацій, коли повістка не вручається своєчасно або взагалі не доходить до адресата.

  • Повістку також можна буде отримати в паперовому вигляді. Її вручатимуть представники центру комплектування, поліція або роботодавець.

  • Поважними причинами не з'явитись у строк, вказаний у повістці, вважатимуться хвороба, стихійне лихо або смерть близької людини.

  • Організацію призову покладено на місцеве самоврядування. Місцева влада буде сповіщати громадян про мобілізацію і забезпечувати прибуття військовозобов'язаних у збірні пункти та військові частини.

  • Військовозобов'язані повинні уточнити свої облікові дані протягом 60 днів з дати початку проведення мобілізації або протягом 20 днів з дати її продовження.

  • Військовозобов'язані, які отримали повістку, повинні з'явитися в конкретний ТЦК у визначений повісткою термін.

  • Громадяни від 18 до 60 років, що перебувають на військовому обліку чи зняті з нього, будуть зобов'язані носити з собою військово-обліковий документ.


Також:


  • Вводиться базова загальновійськова підготовка в закладах вищої освіти, військових вишах та військових навчальних підрозділах вишів. Студенти, що пройшли цю підготовку, беруть на військовий облік у ТЦК.

  • Базова військова служба замінює строкову службу. Її проходять громадяни до 25 років, які самостійно обирають час її проходження. У мирний час базова військова служба триває до 5 місяців, у воєнний – стільки, скільки визначить президент.

  • Людина не зможе вступити на державну службу, якщо не пройшла базову загальновійськову підготовку або військову службу.

  • Громадяни, що постійно проживають за кордоном, повинні стати на військовий облік в Україні.

  • Отримати документи в закордонних дипустановах України військовозобов'язані зможуть тільки якщо вони перебувають на військовому обліку.

  • Паспорт і закордонний паспорт військовозобов'язані зможуть оформити тільки якщо в них на руках буде військово-обліковий документ.

  • Військовозобов'язані, що змінили місце проживання під час воєнного стану, повинні будуть протягом 7 днів після переїзду стати на облік у ТЦК за новим місцем перебування.

  • Перелік громадян, що мають стати на військовий облік, розширюється. Зокрема, це стосується тих, хто достроково припинив альтернативну службу чи повернувся з тюрми.

  • Добровільно мобілізуватися зможуть засуджені до умовного покарання, крім тих, хто вчинив злочини проти основ національної безпеки або військові та воєнні злочини.

  • Під час укладення трудового договору з військовозобов'язаними роботодавці матимуть право вимагати в них дані про те, де вони зареєстровані та живуть.

  • Термін "обмежено придатний" зникає. Громадяни, що були визнані такими раніше, будуть повинні протягом пів року пройти повторне медичне обстеження.

  • Комісія з питань взяття на військовий облік отримує право направляти матеріали на ухилянтів до правоохоронців.


Як каратимуть ухилянтів від мобілізації в Україні


У разі ухвалення законопроєкту, ухилянти будуть внесені до Єдиного реєстру боржників. Це призведе до серйозних обмежень для них, зокрема:

  • заборони користуватися власним транспортом;

  • заборони отримувати посвідчення водія;

  • заборони виїжджати за кордон;

  • заборони проводити операції з рухомим та нерухомим майном;

  • обмеження в праві на користування коштами й іншими цінностями;

  • заборони отримувати кредит чи позику;

  • заборони отримувати пільги та послуги від держави.

  1. За ухилення від мобілізації пропонується запровадити кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. Це покарання також буде застосовуватися до тих, хто відмовляється проходити медичний огляд.

  2. Штраф за порушення правил військового обліку також буде збільшено в 10 разів. Зараз він становить до 850 гривень, а після змін буде від 8,5 до 17 тисяч гривень.

  3. Санкція за порушення правил мобілізації та військової служби також буде збільшена. Зараз вона становить до 8,5 тисяч гривень, а після змін буде від 34 до 85 тисяч гривень. В умовах особливого періоду штраф становитиме від 153 до 204 тисяч гривень.

  4. Строк, протягом якого можна буде притягнути до відповідальності за порушення правил військового обліку та мобілізації, також буде збільшено з 2 місяців до 3 років.

  5. Крім того, порушників можна буде затримати на 3 доби для встановлення особи та з'ясування обставин порушення.

  6. В умовах особливого періоду ТЦК зможуть виписувати штрафи, не складаючи попередньо постанову про адміністративне правопорушення. Це можна буде зробити в тому випадку, якщо військовозобов'язаний без поважної причини не прийде на виклик центру комплектування.

  7. Ці зміни є значним посиленням відповідальності за ухилення від мобілізації. Вони спрямовані на те, щоб мотивувати військовозобов'язаних виконувати свої обов'язки в умовах воєнного часу.


Що може змінитися для військовослужбовців


У зв'язку зі скасуванням поняття строкової служби, всі строковики будуть звільнені в запас протягом 6 місяців з дня підписання закону. При цьому вони отримають шестимісячну відстрочку від мобілізації.

Новий законопроєкт передбачає демобілізацію, але в доволі суворих рамках. На звільнення зі служби під час воєнного стану, зокрема, отримають право:


  • Військовослужбовці, які безперервно прослужили під час воєнного стану 36 місяців. Вони отримують два роки відстрочки від нового призову.

  • Військові, які повернулися з полону і які не мають кримінальних справ.

  • Військові, яких ВЛК визнала непридатними для служби.

  • Військові, які мають 1-шу групу інвалідності.


  1. У законопроєкті детально перераховано сімейні обставини та інші поважні причини, які дають право звільнитися зі служби. Наприклад, під час воєнного стану такими є вагітність для жінок, а також відпустка з догляду за дитиною до 3-х років (за потреби – до 6-ти), утримання повнолітньої дитини з 1-ю або 2-ю групою інвалідності, наявність дружини / чоловіка з 1-ю або 2-ю групою інвалідності, наявність близького родича або рідної людини, яка загинула або пропала безвісти на війні тощо.

  2. Розмір щорічної відпустки для військових залишається без змін – до 30 днів +10 за сімейними обставинами / з інших важливих причин. Втім, якщо раніше за один раз можна було взяти не більше 15 днів основної відпустки поспіль, то, за новим законопроєктом – не менше 15 днів. Тобто тепер мінімальний строк відпустки складатиме 15 днів.

  3. Ця норма не поширюється на нинішніх строковиків. Вони, як і раніше, мають право на 30 днів відпустки на рік, максимальний строк відпустки, яку можна "відгуляти" за раз, складає 15 днів.

  4. Строк служби контрактників залишається без змін – від 3-х років. Втім, українці віком 18–25 років, крім офіцерів, під час воєнного стану можуть укласти контракт на один рік служби.

  5. У законодавстві з'являється пояснення військовому званню "рекрут". Це звання для осіб рядового складу, які готуються до служби: проходять випробування для служби за контрактом, базову військову службу або призвані по мобілізації.

  6. Позбавлення та поновлення військових звань пропонується робити за рішенням суду.


Зміни в правилах отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації


  • Відстрочка від призову не поширюватиметься на людей з інвалідністю ІІІ групи, а також на опікунів осіб з інвалідністю ІІІ групи.

  • Відстрочка від призову через постійний догляд за хворими батьками буде надаватися тільки якщо це батьки військовозобов'язаного, а не дружини (чоловіка).

  • Відстрочка від призову через догляд за дружиною (чоловіком) чи батьками з інвалідністю І або ІІ групи буде надаватися тільки якщо вони не мають інших працездатних родичів, зобов'язаних їх утримувати.

  • Відстрочка від призову для народних депутатів буде надаватися тільки діючим депутатам.

  • Відстрочка від призову для здобувачів професійної, фахової передвищої та вищої освіти буде надаватися тільки студентам денної або дуальної форми освіти, які здобувають освіту вищого рівня, ніж раніше.

  • Пропонується виключити норму, яка передбачає, що призову не підлягають громадяни, чий дід або баба загинули або зникли безвісти під час бойових дій.

  • Бронювання від призову буде надаватися тільки держслужбовцям категорії "А" і не більше 50% військовозобов'язаних держслужбовців категорій "Б" і "В", з-поміж тих, хто є на підприємстві.


Чи стане обов'язковою мобілізація жінок?


Наразі в Україні немає планів щодо обов'язкової мобілізації жінок. Навпаки, законопроєкт про мобілізацію підкреслює, що жінки, які стоять на військовому обліку, можуть бути залучені до оборони держави в добровільному порядку.

Законопроєкт передбачає, що обов'язковому військовому обліку підлягають жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність. Інші жінки, які мають спеціальності з переліку Міноборони, можуть стати на військовий облік за бажанням.

Таким чином, наразі жодна жінка в Україні не може бути мобілізована до Збройних сил без її згоди.


У чому причина?


Існує кілька причин, чому в Україні не планують обов'язкову мобілізацію жінок. По-перше, це пов'язано з тим, що в країні триває війна, і наразі всі зусилля спрямовані на забезпечення безпеки і оборони. По-друге, мобілізація жінок може призвести до дефіциту робочої сили в цивільній сфері. По-третє, існує побоювання, що обов'язкова мобілізація жінок може викликати соціальні протести.


Що може змінитися в майбутньому?


Не виключено, що в майбутньому правила мобілізації жінок можуть змінитися. Однак наразі жодних конкретних планів щодо цього немає.


Висновки:


  • Загалом, зміни, які пропонує новий закон про мобілізацію, є позитивними. Вони спрямовані на підвищення ефективності мобілізаційної системи та забезпечення більшої захищеності України в умовах воєнного часу.

  • Зниження призовного віку дозволить мобілізувати до лав Збройних сил України більше молодих людей, які мають більш високий рівень фізичної та психологічної підготовки.

  • Впровадження електронного військово-облікового документа полегшить процедуру вручення повісток і дозволить військовозобов'язаним отримувати інформацію про свій статус онлайн.

  • Посилення відповідальності за ухилення від мобілізації має мотивувати військовозобов'язаних виконувати свої обов'язки в умовах воєнного часу.

  • Скорочення строку строкової служби дозволить звільнити більше військовозобов'язаних для служби за контрактом або для виконання інших важливих завдань.

  • Розширення переліку осіб, які підлягають обов'язковому військовому обліку, дозволить залучити до оборони держави більше людей з необхідними спеціальностями.


Однак, є також деякі аспекти, які можуть викликати занепокоєння. Наприклад, суворіші правила демобілізації можуть призвести до того, що деякі військовослужбовці, які не мають можливості продовжувати службу за станом здоров'я або з інших причин, будуть змушені залишатися в армії. Крім того, розширення переліку осіб, які підлягають обов'язковому військовому обліку, може призвести до зростання бюрократичного навантаження на органи військового обліку.

Загалом, новий закон про мобілізацію є кроком у правильному напрямку. Він має сприяти зміцненню обороноздатності України та захисту її суверенітету.


Деякі додаткові зауваження:


  • Зниження призовного віку з 27 до 25 років є позитивним кроком, оскільки дозволить мобілізувати до лав Збройних сил України більше молодих людей, які мають більш високий рівень фізичної та психологічної підготовки. Однак, важливо забезпечити належне навчання та підготовку цих молодих людей, щоб вони могли ефективно виконувати свої обов'язки в умовах воєнного часу.

  • Впровадження електронного військово-облікового документа полегшить процедуру вручення повісток і дозволить військовозобов'язаним отримувати інформацію про свій статус онлайн. Однак, важливо забезпечити безпечне зберігання та обробку персональних даних військовозобов'язаних.

  • Посилення відповідальності за ухилення від мобілізації має мотивувати військовозобов'язаних виконувати свої обов'язки в умовах воєнного часу. Однак, важливо уникати надмірних утисків на права військовозобов'язаних, які можуть виникнути внаслідок посилення відповідальності.

  • Скорочення строку строкової служби з 18 до 12 місяців дозволить звільнити більше військовозобов'язаних для служби за контрактом або для виконання інших важливих завдань. Однак, важливо забезпечити належну підготовку строковиків за короткий термін.

  • Розширення переліку осіб, які підлягають обов'язковому військовому обліку, дозволить залучити до оборони держави більше людей з необхідними спеціальностями. Однак, важливо забезпечити належне управління персоналом, щоб уникнути перевантаженості органів військового обліку.

  • Введення демобілізаційної відпустки дозволить військовослужбовцям, які безперервно прослужили під час воєнного стану 36 місяців, відновити сили та здоров'я перед поверненням до цивільного життя. Однак, важливо забезпечити належне фінансування демобілізаційної відпустки.


留言


Top Stories

bottom of page