top of page

Депутати повинні займатись виключно своєю роботою. На жаль, цього не відбувається



Чи справді обранці народу займаються лише законодавством та контролем влади, як вони нам обіцяють? Чи їх робочий день більше схожий на серфінг у соціальних мережах та пошуки теплих крісел на державних посадах? 


Обіцянки, обіцянки…


Під час виборів кожен кандидат у депутати розсипає перед виборцями каскад обіцянок: покращення економіки, боротьба з корупцією, будівництво шкіл та лікарень, розвиток інфраструктури... Список нескінченний. Але після перемоги на виборах часто лунає тиша. Депутати зникають зі звичних кав'ярень та ринків, де так активно шукали підтримки, і замикаються у високих кабінетах Верховної Ради. І тут виникає питання: а де ж конкретні дії?


Реальність кусає


На жаль, часто реальність далека від обіцянок. Робочий день багатьох депутатів перетворюється на рутину: засідання, комісії, голосування. Звісно, це важливі елементи законодавчого процесу. Але чи тільки цим обмежується їхня робота? Де ті гучні проєкти, що мали змінити життя країни? Де контроль за виконанням ухвалених законів?


Не рідко, замість законодавчої роботи, депутати стають майстрами піару. Соцмережі рясніють їхніми фото з розкопаними дорогами, відремонтованими школами та радісними селянами. Але чи справді ці "здобутки" є результатом їхньої діяльності, чи просто вдало поставлений кадр?


Де шукати відповідальність?


Виборці, звісно, не сліпі. Вони бачать, як їхні обранці більше дбають про власний комфорт, ніж про добробут народу. І тут постає питання.


Як притягнути їх до відповідальності?


По-перше, не забувати про контроль. Писати депутатам, цікавитися їхньою роботою, вимагати звітності. 


По-друге, не боятися використовувати свій голос на наступних виборах. Обирати не тих, хто голосно обіцяє, а тих, хто має чіткий план дій та досвід його реалізації.


Пам'ятайте, депутати - це не царі, а наймані працівники народу. І їхня робота має відповідати нашим очікуванням.


Comments


Top Stories

bottom of page