Дезертирство серед українських військових цьогоріч значно перевищує попередні роки

Дезертирство серед українських військових цьогоріч значно перевищує попередні роки, — Financial Times

Financial Times нещодавно опублікувала статтю, яка не на жарт сколихнула українське суспільство. Мова йде про стрімке зростання кількості справ про дезертирство серед українських військових. Згідно з даними видання, з січня по жовтень 2024 року прокурори порушили аж 60 000 справ проти солдатів за самовільне залишення військової частини (СЗЧ). Уявляєте, це майже вдвічі більше, ніж за 2022 та 2023 роки разом узяті!

Звичайно, перша реакція – шок, обурення, бажання засудити. Але давайте не поспішати з висновками. Спробуємо розібратися в ситуації, спираючись на факти та враховуючи різні точки зору.

Що ж штовхає солдатів на дезертирство?

Financial Times вказує на кілька ключових факторів:

• Важка ситуація на фронті. Згадаймо стрімкий наступ російських військ, який, на жаль, дозволив РФ захопити більше територій, ніж будь-коли з початку повномасштабного вторгнення. Зрозуміло, що постійні обстріли, нестача боєприпасів, втрати серед побратимів – все це створює неймовірний психологічний тиск на бійців.

• Проблеми з забезпеченням. ЗМІ неодноразово повідомляли про випадки, коли солдати стикаються з нестачею необхідного спорядження, амуніції, медичної допомоги. Звичайно, це не додає мотивації залишатися на передовій.

• Відсутність ротації. Багато військових перебувають на фронті місяцями, без можливості побачити рідних, відпочити, відновити сили. Це призводить до емоційного вигорання, втрати бойового духу.

Але чи виправдовує це дезертирство?

Звичайно, ні. Військовослужбовець складає присягу на вірність своєму народові, і його обов'язок – захищати Батьківщину. Дезертирство – це злочин, який підриває боєздатність армії та ставить під загрозу національну безпеку.

Проте, важливо розуміти, що кожна людина – це окрема історія, зі своїми обставинами, проблемами, слабкостями. І перш ніж засуджувати, варто спробувати зрозуміти мотиви тих, хто здійснив цей крок.

Звичайно, проблема дезертирства потребує комплексного вирішення. Необхідно посилити роботу з психологічної підтримки військових, забезпечити їх всім необхідним, створити ефективну систему ротації. Важливо також проводити роз'яснювальну роботу серед солдатів, пояснюючи їм важливість виконання свого обов'язку.

Але головне – це пам'ятати, що наші захисники – це не бездушні машини, а живі люди, які щодня ризикують своїм життям заради нашої свободи. І наш обов'язок – підтримувати їх, допомагати їм, не засуджувати за помилки.